Любов як найбільша заповідь: погляд на 1 Коринтян 13

Любов — це не просто почуття, а й основа, на якій будується життя християнина. Апостол Павло у 1 Коринтян 13 розкриває глибокі істини про любов, яка перевершує всі інші дари і чесноти.

Перше, що ми повинні зрозуміти, це те, що любов є основою всього. Учень Христа не може існувати без любові.

1 Коринтян 13:1-3

"Якщо я говорю мовами людськими і ангельськими, а любові не маю, я — як мідь дзвінка або символ, що лунає. І якщо я маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всю мудрість, і якщо я маю всю віру, так що можу навіть гори пересувати, а любові не маю, я — нічого. І якщо я роздаю все майно моє, і віддаю тіло моє на спалення, а любові не маю, я — нічого."

Ці слова Павла наголошують на тому, що без любові всі наші дії втрачають сенс. Ми можемо мати всі дари і здібності, але без любові вони не дадуть результату. Лише любов може зробити наші добрі справи справжніми й значущими.

Далі у цьому ж розділі апостол Павло описує, якою має бути справжня любов:

1 Коринтян 13:4-7

"Любов терпелива, любов добродійна; вона не заздрить, не хвалиться, не гордиться. Не робить нічого неп合ного, не шукає свого, не злісніє, не згадує зла. Не тішиться неправдою, а радується з правди. Усе покриває, усього вірить, усього сподівається, усе терпить."

Ці характеристики любові вчать нас, як жити у стосунках з іншими людьми. Коли ми проявляємо терпіння, доброту, усуваємо заздрість та гордість, ми показуємо Божу любов у нашому житті. Як ми можемо практикувати цю любов? Найперше — вчитися прощати. Справжня любов не пам'ятає образ, вона вміє прощати та йти далі.

Любов має велику силу, і це ще одне зловісне послання, яке Павло передає в цьому розділі. Коли ми виявляємо любов, ми не просто виявляємо почуття.

1 Коринтян 13:8-10

"Любов не припиняється ніколи; а пророчества — вони зникнуть; мови — замовкнуть; знання — знищиться. Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо. Коли ж прийде те, що досконале, тоді те, що часткове, зникне."

Це підкреслює вічність любові. Всі інші дари можуть зникнути, але любов залишиться. Добре знати, що в нашому служінні, у нашій церкві, у наших стосунках любов завжди буде на першому місці.

Тож, дорогі брати і сестри, давайте прагнемо жити у любові! Не просто любити тих, хто нас любить, але віддавати цю любов всім навколо. Принаймні, можемо почати з наших ближніх, колег, навіть тих, хто пошкодив нам. Таким чином, ми стаємо живими свідками Божої любові на Землі.

На завершення, закликаю вас: нехай любов стане вашою провідною заповіддю. Відкривайте своє серце для того, щоб любов заполонила ваше життя, адже вона є найбільшою заповіддю, якої Господь вимагає від нас.

Хай Бог благословить вас у вашому прагненні жити з любов'ю у своєму серці!