Любов у 1 Коринтянам 13

У декількох рядках Першого послання до Коринтян, апостол Павло відкриває глибокий зміст любові, що є основою християнського життя. 1 Коринтянам 13 — це один із найвідоміших текстів Біблії, який говорить про могутність і важливість любові в житті віруючого.

На початку даного розділу Павло наголошує, що можуть бути різні дари Духа, могутні дії і навіть жертви, проте якщо це все робиться без любові, то не має жодного сенсу.

1 Коринтянам 13:1-3

"Якщо я говорю мовами людськими та ангельськими, а любові не маю, то я металева дзвіниця або брязкаюча чаша. І якщо я маю дар пророцтва і знаю всі таємниці, і маю всяку мудрість, і якщо я маю таку віру, що можу переносити гори, а любові не маю, я нічого не вартий. І якщо я роздам усе майно своє на харитативні цілі, і якщо я віддам своє тіло, щоб бути спаленої, а любові не маю, то в цьому немає мені жодної користі."

Тут ми бачимо, що любов залишається найважливішим аспектом у нашому служінні. Її відсутність робить наші дії беззмістовними. Тому важливо мати справжню любов, яка веде до взаєморозуміння та єдності в церкві.

Далі, у віршах, апостол описує, якою має бути ця любов. Він малює портрет справжньої, божественної любові, яка не тільки «терпить» і «прощає», але яка є основою всього.

1 Коринтянам 13:4-7

"Любов довготерпелива, любов милосердна, вона не заздрить, не хизується, не пихата, не робить нічого нерозумного, не шукає свого, не гнівається, не думає зла; не радіє несправедливості, а від суспільної істини радить."

Цей опис дозволяє нам зрозуміти, що любов — це активно діюча сила, яка вимагає від нас самовіддачі. Коли ми віримо, що любов є основною рисою нашого християнського життя, ми починаємо практикувати її не лише у стосунках з Богом, а й між людьми.

Павло також підкреслює, що любов перебуває вічно. Всі інші дари будуть пройдуть, але любов залишиться. Це відзначає велику значимість регулярно практикувати любов у наших щоденних взаємодіях.

1 Коринтянам 13:8-10

"Любов ніколи не перестає. Пророцтва, вони колись зникнуть; мови, вони колись припиняться; знання, воно колись зникне. Бо ми знаємо частково, і ми пророці частково; а коли настане досконале, тоді те, що часткове, зникне."

У висновку, апостол Павло говорить про те, що справжня любов є великим даром і має залишатися в центрі всіх наших зусиль. У фіналі цього розділу він нагадує, що «найбільша з них — це любов».

1 Коринтянам 13:13

"Отже, залишаються віра, надія, любов, ці три; але найбільша з них — любов."

Таким чином, любов — це не просто емоція, це активна, смілива воля. Це — шлях служіння, шлях до єдності і відновлення. Нехай наше життя буде наповнене цією любов'ю, щоб ми могли стати послідовниками Христа та свідками Божої милості в цьому світі.