Любов до ближнього: Вчення Ісуса на прикладі притчі про доброго самарянина
У нашому житті любов до ближнього займає важливе місце. Вона є основою нашого християнського покликання та відображає суть навчання Ісуса Христа. Одним із найяскравіших прикладів цієї любові є притча про доброго самарянина, яка описана в Євангелії від Луки.
У
Лука 10:25-37ми бачимо, як законник намагається перевірити знання Ісуса про закон. Ісус викладає йому заповідь любити Бога і ближнього. Законник, прагнучи виправдати себе, запитує: «А хто мій ближній?» І тут Ісус починає розповідати притчу.«І ось, один законник встав і, випробовуючи Його, сказав: Учителю! Що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?»
Багато з нас знають цю історію: людина, що йшла з Єрусалиму до Єрихону, стала жертвою розбійників. Вони побили його, забрали все і залишили ледь живим. Проходять священник і левіт, але обидва не наважуються допомогти, минаючи його. Проте, приходить самарянин, людина, яку в єврейському суспільстві вважали неприйнятною. Він зупиняється, щоб допомогти, обробляє рани, відводить його до гостиниці та покриває витрати.
Ця притча на прикладі самарянина показує нам сутність любові до ближнього.
1 Івана 4:20Чи можемо ми сказати, що любимо Бога, якщо проходимо повз тих, хто потребує нашої допомоги? Ісус ставить питання не так про походження нашого ближнього, як про нашу готовність допомагати.«Якщо хто каже: Я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той брехун: бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого не бачить».
Спостерігаючи за добрим самарянином, ми усвідомлюємо, що любов не має кордонів. Вона є дією, а не лише емоцією.
Джон 13:34-35Це запрошення бути носіями любові, милосердя та благодаті у нашому світі.«Заповідаю вам нову заповідь, щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. По тому всі впізнають, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою».
Справжня любов до ближнього вимагає від нас дій. Можливо, нам не потрібно ставати суперагентами, але можемо проявити добру волю у звичайному житті: допомагати сусідам, підтримувати друзів у важку хвилину, або просто бути уважними до потреб інших. Кожен з нас може стати добрим самарянином у своєму оточенні.
Таким чином, вчення Ісуса закликає нас до активної участі у житті інших. Давайте згадаємо, що любов до ближнього — це не лише заклик, а й справжнє покликання, яке ми маємо втілювати в нашому повсякденному житті. Будьмо тими, хто не минає повз, а дбає про інших так, як це робить добрий самарянин. Нехай любов до ближнього стане нашою метою і стимулом до дії.
