Любов Бога – це основа всього, що ми знаємо про Нього, про Його стосунки з людьми та про світ навколо нас. Як ми можемо зрозуміти цю безмежну любов? Перш ніж зануритися в глибини Божої любові, давайте розглянемо, як вона проявляється у Старому та Новому Завітах.
У Старому Завіті ми бачимо, як Божа любов часто супроводжується закликом до покори і покори Його заповідям. Як говорить
Вихід 34:6-7. Тут ми бачимо, що любов Божа поєднується з Його справедливістю."Господь, Господь, Бог милостивий і благий, довготерпеливий і багатий на милість та істину, що охороняє милість для тисяч, прощає провину і беззаконня, і гріх; але не залишає без покарання..."
Період Старого Завіту сповнений прикладів Божої любові до Ізраїльського народу رغم їх зневаги. Наприклад, через пророцтва, такі як
Єремія 31:3, ми бачимо, як Бог продовжує стосунки зі своїм народом, незважаючи на їхнє порушення договору."Господь явився мені з далека, сказавши: 'Я полюбив тебе любов'ю вічною, тому і простягнув тобі милість свою.'"
У Новому Завіті любов Божа набула ще більшого яскравого прояву через втілення Ісуса Христа. Як говорить
Івана 3:16, ми розуміємо, що ця любов стає доступною для всіх людей, не лише для обраного народу."Бо так полюбив Бог світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірить в Нього, не загинув, але мав вічне життя."
В Новому Завіті ми бачимо, як любов Божа закликає до спільності у Христі. Це підтверджується словами
Римлян 5:8. Тут любов Божа стає засобом спасіння, покликаним об’єднати нас у вірі."Але Бог показує свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками."
Отже, порівнюючи обидва завіти, ми можемо помітити, що хоча Божа любов у Старому Завіті часто супроводжується вимогливими заповідями, у Новому Завіті вона відкривається через благодать і милосердя. Любов у Старому Завіті формує народ, спонукаючи до послуху, у той час як у Новому Завіті вона запрошує до особистих стосунків з Богом через Ісуса Христа.
Ця подорож через обидва Завіти вчить нас, що Божа любов є незмінним аспектом Його характеру, що виявляється по-різному у різні епохи. Незалежно від контексту, ми бачимо, що основним мотивом є прагнення Бога до відновлення стосунків із людьми.
Божа любов пронизує всю Біблію, від початку до кінця. Він не тільки закликає нас слідувати Його заповідям, але й прагне мати особисті стосунки з кожним з нас через Ісуса Христа. Давайте вшановувати цю любов, аналогічно як вчить
1 Івана 4:19. Нехай наше серце буде відкритим для цієї великої дарунку, яку ми отримали через Божу любов."Ми любимо, бо Він перший полюбив нас."