У книзі 1 Івана, розділі 4, ми знаходимо найглибше і найпряміше вираження любові Бога до нас. Цей текст не лише нагадує нам про Божу любов, але й закликає нас практикувати цю любов у нашому повсякденному житті.
1 Івана 4:7"Улюблені! Любімо один одного, бо любов від Бога; а хто любить, той від Бога народжений і знає Бога."
Цей вірш наголошує на головній суті християнства - любові. Бог є джерелом кожної щирої любові, і якщо ми справді знаємо Бога, наші серця наповнені любов’ю до інших.
Але що таке любов? У продовженні цього розділу ми бачимо подробиці про цю любов. Наприклад,
1 Івана 4:9-10"В цьому проявилася любов Божа до нас, що Бог послав свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми могли жити через Нього. Це - та любов, що не ми полюбили Бога, а Він нас полюбив і послав свого Сина як жертву за наші гріхи."
Це вказує на те, що справжня любов завжди є саможертвою. Христос став жертвою, щоб ми могли жити. Це безумовна любов, яка не вимагає від нас нічого в обмін, а лише прийняття.
Далі,
1 Івана 4:11-12"Улюблені! Якщо так полюбив нас Бог, то й ми маємо любити один одного. Ніхто ніколи не бачив Бога. Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і любов Його вдосконалюється в нас."
Ця частина тексту звертає нашу увагу на важливість взаємних стосунків. Наша любов до інших є свідченням того, що Бог живе в нас. Це означає, що, практикуючи любов, ми не лише виконуємо Божий закон, але й дозволяємо Йому діяти через нас.
Також, ми отримуємо захист від страху через цю любов. У
1 Івана 4:18"У любові немає страху, а досконала любов виганяє страх, бо страх має муку, а хто боїться, той не досконалий у любові."
Цей вірш показує, що страх не може співіснувати з досконалою любов’ю. Коли ми усвідомлюємо, що є улюблені Богом, ми можемо перестати боятися: Кожен раз, коли ми відчуваємо страх чи тривогу, ми можемо звертатися до Божої любові.
Таким чином, любов є не лише засобом спілкування з Богом, але й основою для спілкування з іншими.
1 Івана 4:20-21"Якщо кому хто скаже: 'Я люблю Бога', а ненавидить брата свого, той брехун; бо хто не любить брата свого, того, якого бачить, не може любити Бога, якого не бачить. І цей заповіт маємо від Нього: хто любить Бога, той нехай любить і брата свого."
Кожен з нас покликаний виявляти цю любов, і ми повинні постійно працювати над цим у своєму житті. Взаєморозуміння і підтримка наших близьких - це ключові аспекти християнської віри.
Завершуючи наш розгляд, закликаю вас відкрити своє серце для Божої любові і поширити її в своєму оточенні. Нехай Божа любов наповнює ваше життя, і нехай ваша любов до інших буде відображенням цієї святої любові!